Rambler's Top100
ДАЙДЖЕСТ

Відкритий лист до політиків, бізнес-спільноти та громадян України

[10:42 06 декабря 2017 года ] [ Українська правда, 4 грудня 2017 ]

Автори: Тимофій Милованов (Почесний президент Київської школи економіки, співзасновник VoxUkraine, член Ради НБУ, професор Піттсбургзького університету) та Юрій Городніченко (співзасновник VoxUkraine, професор Каліфорнійського університету у Берклі)

Ми є економістами з визнаною експертизою у аналізі впливу різноманітних економічних політик на економічний розвиток. Спираючись на свій досвід, ми висловлюємо позицію щодо важливості структурних реформ, макроекономічної стабільності та фіскальної дисципліни в Україні.

Рік тому ми славили українську громадськість та державу за їх відданість побудові демократичної та процвітаючої нації. Помітним був і успіх у досягненні макроекономічної стабілізації та відновленні економічного зростання за надзвичайно несприятливих обставин — структурних спотворень економіки та значних зовнішньополітичних, економічних та оборонних шоків.

Сьогодні ці досягнення та поступ у небезпеці. Очікується, що цьогорічна інфляція перевищить прогнози Національного Банку і може навіть сягнути минулорічних показників, є ознаки, що економічне зростання сповільнюється, програма МВФ де-факто призупинена і фінансова підтримка з боку інших міжнародних партнерів також може бути відкладена. Виконавча гілка влади має безліч незаповнених позицій; декілька міністрів та керівників важливих регуляторів функціонують у режимі “в.о.” вже тривалий час. Нещодавно створені антикорупційні органи, зокрема НАБУ, піддаються жорстоким нападам; прогрес в переслідуванні корумпованих чиновників повільний. Уряд та політики все більше вдаються до риторики популізму.

Це вирішальний момент для України. Якщо народ України та її лідери не знайдуть сили, щоб відстояти шлях структурних реформ і не стануть на чіткий шлях розвитку, то всі позитивні зміни в економіці та суспільстві, які були досягнуті такою високою ціною, будуть втрачені. Нездатність уряду та політиків зберігати обраний курс спонукатиме реакційні сили та міжнародних ворогів України подвоїти свої зусилля, щоб знищити Україну. Населення буде далі більше розчаровуватися нинішніми керманичами у всіх гілках влади, таким чином відкриваючи двері реакційним, проросійським силам. І тоді не буде переможців.

У відповідь на ці ризики уряд та політики відчайдушно шукають швидкі способи забезпечення економічного зростання та процвітання українців. Мінімальна зарплата та пенсії були збільшені з можливістю ще більшого зростання. Є кілька пропозицій щодо державної підтримки промисловості.

Ми підтримуємо Уряд України у бажанні та зусиллях запуску української економіки. Разом із тим, ми не бачимо альтернативи структурним реформам, які усунули б деформацію ринку, вирівняли правила гри для всіх його учасників та зміцнили основи суспільства через реформи у сфері освіти, пенсійного забезпечення, охорони здоров'я, державного управління і судової системи.

Не існує жодного Святого Грааля, єдиного рішення чи політики, які б протягом ночі забезпечили процвітання української економіки та її громадян. Ілюзія, що податкові пільги або субсидії стратегічним галузям, вищі зарплати чи пенсії, бар'єри для іноземного бізнесу на користь українських виробників або, скажімо, контроль за цінами на продукти, сприятимуть кардинальному зміцненню економіки. Всі негайні прибутки йтимуть за вітром через підвищення інфляції, корупції та незаконного розподілу коштів, спотворення та придушення конкуренції та інвестицій.

Розглянемо як приклад Проект закону N7206: “Купуй українське, плати українцям”. Законопроект пропонує надавати переваги у державних закупівлях постачальникам, які можуть продемонструвати, що істотна частина їх виробництва пов'язана (локалізована) в Україні. Ідея законопроекту — підтримка українських виробників, яка базується на сподіванні, що така підтримка призведе до економічного зростання.

Існує декілька вже досліджених, класичних проблем у такому підходу та конкретно цьому законопроекті.

1. Немає гарантії, що законопроект допоможе економічному зростанню. Немає гарантії того, що збільшені доходи українських виробників будуть інвестовані в українську економіку. Фактично, може трапитися зворотнє. Захист українського бізнесу може підірвати стимули для інвестування в нові технології, щоб залишатися конкурентоспроможними; рента встановлена на законодавчому рівні може бути перенаправлена з економіки до офшорних компаній, що посилить тиск на обмінний курс.

2. Інфляція та збитки для бюджету. Тягар підтримки буде покладено на державні підприємства, які відтепер більше сплачуватимуть за товари. Це зменшить суму податків, які вони сплачують державі, та збільшить роздрібні ціни на продукцію. Отже, навіть якщо законопроект не буде фінансуватися за рахунок бюджету, це вказує на приховане спотворення в економіці, яке буде профінансовано за рахунок нижчих доходів бюджету в майбутньому, та призведе до інфляції. Структура законопроекту не дозволяє обмежувати ні інфляцію (зростання роздрібних цін), ні втрати бюджету (через зниження податків). Це негативна практика. Будь-яка державна підтримка повинна здійснюватися прозоро через бюджетний процес, за умови дотримання політичного нагляду парламентом. Крім того, пряма підтримка через субсидії окремим підприємствам є менш спотворюючою та деструктивною, ніж механізм, запропонований у цьому законопроекті (хоч і все ще неприйнятною з урахуванням поточного інституційного розвитку України).

3. Корупція. Законопроект нечіткий щодо кваліфікаційних вимог для отримання преференцій. Таким чином, реалізація сприятливого ставлення залишиться в руках чиновників державних підприємств та відповідних регулюючих органів. На ці рішення, напевно, впливатимуть особисті інтереси. Ці інтереси є тією причиною, яка так довго стримувала економічне зростання України. Допоки українська бюрократія не є захищеною від надмірного політичного та комерційного впливу, завжди залишається критичний ризик, що виділені ресурси будуть просто розподіленими через “правильні” компанії для приватного збагачення.

4. Порушення міжнародних договорів та загрози діловому клімату. З метою покращення інвестиційного та ділового клімату, уряд повинен продемонструвати послідовність і продовжувати курс реформ. Кожного разу, коли уряд коливається і готовий зробити крок назад до політики старого підходу, а саме до пільгових процедур та державної фінансової підтримки, ринки реагують негативно. Крім того, обмеження доступу до українських ринків є ізоляціоністською економічною політикою та порушує низку міжнародних договорів, включаючи принципи, закріплені у наших договорах з ЄС, заради яких українська громадськість стільким пожертвувала.

Не існує альтернативи курсу реформ, що підтримує макроекономічну стабільність та бюджетний порядок, відновлює верховенство права та дозволяє ринкам працювати задля економічного розвитку. Ми підтримуємо українську владу на шляху до структурних реформ. Ми сподіваємось, що українська економіка змінить напрям руху і громадськість буде реалізовувати переваги непопулярної, але правильної економічної політики та реформ, які український уряд здійснював протягом останніх трьох років.

Якщо Ви підтримуєте Відкритий лист, залишайте своє ім'я у коментарях.

Підписанти станом на 4 грудня:

Тимофей Милованов, PhD, Kyiv School of Economics and University of Pittsburgh, VoxUkraine

Yuriy Gorodnichenko, PhD, University of California at Berkeley, Kyiv School of Economics, VoxUkraine

Natalija Shapoval, Vice President for Policy, Kyiv School of Economics

Ilona Sologoub, Director for Research, Kyiv School of Economics

Vladyslav Rashkovan, Alternate Executive Director, International Monetary Fund

Volodymyr Omelyan, Minister of Infrastructure of Ukraine

Max Nefyodov, First Deputy Minister of Economy

Natalie Jaresko, Ex Minister of Finance

Aivaras Abromavičius, Ex Minister of Economy and Trade

Андрій Журжій, Member of Parliament of Ukraine

Oleksandr Opanasenko, Member of Parliament of Ukraine

Григорий Шверк, Member of Parliament of Ukraine

Lena Sotnyk, Member of Parliament of Ukraine

Сергій Лещенко, Member of Parliament of Ukraine (subject to qualifications on corruption and other critical issues, see comments below)

Ostap Yednak, Member of Parliament of Ukraine

Mustafa Nayem, Member of Parliament of Ukraine

Lev Pidlisetskyy, Member of Parliament of Ukraine

Svitlana Panaiotidi, State Commissioner of the Antimonopoly Committee of Ukraine

Yuliya Kovaliv, National Investment Council

Yuriy Vitrenko, CCO Naftogaz

Pavlo Sheremeta, Ex Minister of Economy of Ukraine

Pavlo Kukhta, Deputy Head of SAGSUR

Andrii Dligach, The New Country Civil Platform

Vladyslava Rutytska, Vice President SigmaBleyzer Investment GroupMember of the National Council of the Reforms

Yuriy Husyev, Advisor to the Minister of infrastructure of Ukraine, deputy Minister of Defense of Ukraine (2015-2016)

Roman Shpek, Independent Association of Banks of Ukraine

Валерій Пекар

Taras Kachka

Roman Bondar

David Braun

Yevhen Bystrytsky

Илья Михайлов

Oleksa Stepaniuk, Kyiv School of Economics

Artur Kovalchuk, Kyiv School of Economics

Ksenia Alekankina, Kyiv School of Economics

Oleksandr Talavera, PhD, University of Swansea and VoxUkraine

Vitaliy Shapran

Тарас Козак, Президент Інвестиційної Групи “УНІВЕР”

Olena Nizalova, PhD, University of Kent and VoxUkraine

Denys Nizalov, PhD, University of Kent and VoxUkraine

Oleksandr Zholud

Boris Davidenko, CEO of VoxUkraine

Alex Lissitsa

Vladimir Dubrovskiy, Senior Economist at CASE Ukraine and the Chief Expert at the Group on Tax and Budget Reform of the Реанімаційний Пакет Реформ — РПР

Ганна Онищенко

Nelly Stelmakh

Andriy Taranov

Natalya Mostepanyuk, Kyiv School of Economics

Mykyta Kazimirov

Ruslan Korzh

Oleksandr Akymenko

Roman Basalyha, VoxUkraine

Максим Пынтя

Ihor Shelevytsky

Dmytro Iarovyi, Kyiv School of Economics

Vladimir Kadygrob, Zeitgeist Design

Катерина Венжик, hromadske

Yuriy Chernyavskyy, (subject to qualifications, see comments)

Veronika Movchan, IER and VoxUkraine

Anna Furman, Kyiv School of Economics

Vlad Honcharov

Yaroslav Kudlatskiy, Kyiv School of Economics

Iryna Vernyhora

Oleg Platonovsky

Oksana Monastyrska

В'ячеслав Зражевський

Nataly Zaika, Kyiv School of Economics

Maria Barabash

Vladyslav Vlasiuk

Alexander Petrov

Andriy Talama

Dmitry Kolodyazhny

Olga Kryvoruchko

панько рудий

Laure Babyak

Andrey Perlov

Kostiantyn Zahorulko, Kyiv School of Economics

Dmytro Kulibaba

Ihor Yaskal

Dmytro Ilin, University of Pittsburgh

Olesia Verchenko, Vice President for Economics Education, Kyiv School of Economics

Viktor Taran

Mariia Makhnovets

Oleksandr Prykhodko

Ivan Prymachenko, Prometheus

Tatyana Shevtsova

Hanna Vakhitova, PhD, Kyiv School of Economics

Volodymyr Vakhitov, PhD, Kyiv School of Economics

Mykola Ryzhenkov, University of Mannheim

Roman Sulzhyk

Andriy Borodiy

Lena Minitch, Advisor to First Vice Prime Minister

Alla Savchenko, Президент BDO Ukraine, Голова Наглядової Ради Федерації бухгалтерів та аудиторів України

Olga Nikolaieva, Kyiv School of Economics

Viktor Koziuk

Anton Senenko

Dmitry Goryunov

 

Добавить в FacebookДобавить в TwitterДобавить в LivejournalДобавить в Google BuzzДобавить в LinkedinДобавить в Vkontakte 0
[2017-12-07 10:49:56] [ Аноним с адреса 188.166.70.* ]

Да некому это читать. Одни недоумки во власти, а остальные ни фига не могут сделать и ждут как стадо баранов.

Что скажете, Аноним?

Если Вы зарегистрированный пользователь и хотите участвовать в дискуссии — введите
свой логин (email) , пароль  и нажмите .

Если Вы еще не зарегистрировались, зайдите на страницу регистрации.

Код состоит из цифр и латинских букв, изображенных на картинке. Для перезагрузки кода кликните на картинке.

ДАЙДЖЕСТ
НОВОСТИ
АНАЛИТИКА
ПАРТНЁРЫ
pекламные ссылки


metaltop.ru Rambler's Top100 miavia estudia

(c) Укррудпром — новости металлургии: цветная металлургия, черная металлургия, металлургия Украины

При цитировании и использовании материалов ссылка на www.ukrrudprom.ua обязательна. Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агентства "Iнтерфакс-Україна", "Українськi Новини" в каком-либо виде строго запрещены

Сделано в miavia estudia.